ВУЗ ШАГ

Ізюмська гімназія № 1

 





Історія гімназії

"Історичні миттевості" Ізюмськох Гімназії №1


Зорепадом проносяться наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Та в пам’яті живуть і не тьмяніють сторінки багаторічної давнини.

Як то все далеко було! Було це десь у дитячим «палеоліті», де ще тільки маревні ріки струменіли, де жила надія-буде нова школа, образ моральної чистоти й вічного духу.

І ось виросла споруда далекого 1962 року. Постала у надто вигідному місці на центральній вулиці під номером один. Перша школа! Перша у всьому! Навіть найперша! Саме в цій цифрі закодоване щось вельми для душі необхідне дитячої, щось таке, що потім упродовж усього життя позначається на цілком «дорослих» вчинках.

Тепер ми гімназія, але ж теж під номером один. Славно!!

Та так би хотілося побачити ініціатора, архітектора, який запропонував звести школу саме на цьому місті. Вона ж стала центром, світилом, від якого побігли, потяглися чотири промені - 4 вулиці, дві з яких побігли у південні, а дві у північні мікрорайони міста.

Приміщення, маючи три входи, центральний має на «заході» , тож постійно нібито запрошує: «Заходьте, будь ласка, радо зустрінемо вас, дорогі школярі!» Оживляє вхід ластівочка, що змостила тут гніздечко і вже кілька років поспіль вищебечує свої пісні та «виховує» своїх діточок. Якщо вірити прикметам, то кажуть, що ластівки гніздяться там, де панує добро. Отже ми добрі!! І хай добро вічно живе в цій оселі!!

Тільки в першій гімназії майже всі вікна класів приймають перші промені сонечка, що сходить. Спасибі будівельникам, що так вміло розташували шкільне приміщення.

Ще про одну із переваг. Кажуть мудрі, що де два храми поруч, там завжди переважає духовне над матеріальним, добро над злом. Нам поталанило, що сусідом нашим є храм Святого Миколая. Віримо, що Святий Миколай-Чудотворець, як сказано в одній із легенд, записаній на Харківщині, на небі не сидить, а на землі людям допомагає, особливо на воді. Нам це потрібно, оскільки річка зовсім близько. Ми теж допомагаємо Миколаю, виховуючи, випещуючи найбільше, найцікавіше чудо світу цього - Людину!

Мабуть, досить говорити про будову, продовжимо розмову, але про Людей, які очолювали першу гімназію.

Фаїна Яківна Сизова. Мудра і терпелива, вимоглива й співчутлива. Працювала директором школи №1. Славилася школа не тільки в місті, а й далеко за її межами. Була ж бо школа відмінною не лише за успіхами, але й за структурою своєю. Називали її «старшою» школою. Такий собі оксюморон – наймолодша «старша» школа. Так гордо називали її батьки, школярі й учителі. Адже навчалися в ній тільки старшокласники. А скільки ж учнів було, а скільки ж класів паралельних!!! Від «А до Ж»,і в кожному класі від 35 до 45 учнів! Більше тисячі розумників і розумниць. Двозмінне навчання. Перший дзвоник на перший урок о 8 ранку, а останній – з останнього уроку - о 20 (як ми говоримо, о 8 вечора)

До пізнього вечора шкільні коридори повнилися дзвінкими дитячими голосами, і школа гостинно щоранку зустрічала дітей. І хоча було зовсім не легко, проте вчителі зуміли поселити в дитячих душах надію і віру в свої сили.

Згодом статус школи змінився, стала вона середньою. Очолила школу мудра і толерантна, принципова та вимоглива жінка - директор - Марія Тимофіївна Тюльпа, до якої з любов’ю та шаною ставилися і вчителі, і учні, і батьки.

З року в рік школа жила своїм життям, удосконалювалася, оновлювалася. З 1986 року і до сьогодення школу очолює Дмитро Якович Стукаленко.

Зі зміною керівництва в житті закладу також відбулися зміни. 1 вересня 2002 року наш заклад отримав статус гімназії. Зі зміною статусу навчального закладу, змінились і ми самі. За роки існування гімназії не один раз проводжала своїх гімназистів у життя, випустила сотні випускників.

І ми з гордістю можемо сказати: ми пишаємось своєю історією, своїми випускниками, вчителями
.

Пошук
 
Календар
«  Квітень 2014  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Друзі сайту