Тема, над якою працює практичний псилохог: «Створення безпечного освітнього простору, психологічний супровід навчально-виховного процесу в умовах впровадження нових державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».

ü Основні завдання:
збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;

ü сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

У своїй діяльності практичний психолог керується Конституцією України; Законом «Про початкову освіту; Законом України»; «Про загальну середню освіту»; Декларацією прав людини; Конвенцією ООН про права дитини; Етичним кодексом практичного психолога; Положенням про психологічну службу у системі освіти України.

ГРАФІК РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

(включаючи он-лайн консультації)

ДНІ ТИЖНЯ	ІНТЕРВАЛ РОБОЧОГО ЧАСУ
ПОНЕДІЛОК	12⁰⁰	16⁰⁰
ВІВТОРОК	8⁰⁰	12⁰⁰
СЕРЕДА	8⁰⁰	12⁰⁰
ЧЕТВЕР	8⁰⁰	12⁰⁰
П’ЯТНИЦЯ	12⁰⁰	16⁰⁰

ФУНКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ:

ü діагностично-прогностична - психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;

ü організаційно-методична - визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу;

üкорекційно-розвиткова - система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

ü консультативна - допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу;

üпросвітницько-профілактична - поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів;

üсоціально-захисна - здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ:

ü діагностика - виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально--психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;

ü профілактика - своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;

üкорекція - усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;

üнавчальна діяльність - форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

ü консультування - багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;

üзв’язки з громадськістю - діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;

üпросвіта - формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Як зберегти психоемоційне ЗДОРОВ'Я під час соціальної ізоляції?

Вимушена ізоляція з сучасним світом, для збереження фізичного здоров'я української нації - може призвести до погіршення соціального здоров'я особистості для усіх вікових категорій. Адже соціальна складова стосується функціонування людини в суспільстві: це її здатність зберігати та використовувати стосунки з іншими людьми, її соціальні зв’язки, ресурси, здатність до спілкування і його якість.

Як почуватися щасливим та здоровим, під час ізоляції функціонування людини в суспільстві?

Для того, щоб розібратися у якому напрямку нам рухатися? Давайте пригадаємо критерії його оцінювання. Серед особистісних проявів найбільш відомі такі критерії психічного здоров’я:

- оптимізм;

- зосередженість;

- урівноваженість;

- чесність;

- адекватний рівень домагань;

- почуття обов’язку;

- впевненість у собі;

- уміння звільнятися від прихованих образ;

- відсутність ліні;

- незалежність;

- безпосередність;

- відповідальність;

- почуття гумору;

- доброзичливість;

- толерантність;

- самоповага;

- самоконтроль.

«Золоті правила» для батьків:

· слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

· пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

· щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

· підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

· розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

· по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

· сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

· дотримуватись інформаційної дієт – достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

· батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера

Питання, з якими часто звертаються до практичного психолога:

Як проходить адаптація першокласників?

- Взаємини з учителем грають колосальну роль у цьому процесі. Потрібно пам'ятати, що багато залежить і від батьків. Якщо вони позитивно налаштують свою дитину на навчання, то все добре складеться. Не потрібно залякувати дітей школою.Трапляються і такі, в яких складний період адаптації. Для них - проводимо корекційні заняття, де розповідаємо, як спілкуватися, дізнаються щось нове про себе. Менше проблем у дітей, які ходили до дитячого садочка.

Як бути, коли у класному колективі однокласники постійно ображають одного учня?

Не замовчувати ситуацію, якщо дружні образи переростають у постійні знущання і дитина не може дати опір самотужки, треба попросити допомоги у дорослих: класного керівника, психолога, батьків. Дуже важливо дорослим, сприймати цю ситуацію серйозно, щоб оминути неприємних наслідків, як зниження самооцінки та неспроможність у майбутньому будувати здорові взаємовідносини. Уникай бешкетника перебуваючі у колі друзів. Стримуй гнів. Дій впевнено. Розповідай про це.

Як бути, коли дитина проявляє фізичну агресію?

Батькам і родичам варто домовитися, щоб однаково пояснювати дитині неправильність агресії та бійки. Реакція повинна бути спокійною, а позиція стійкою. Ні в якому разі не можна проявити образу, крик або сльози. Необхідно з’ясувати ситуацію, яка сталася між дітьми, а потім обережно попросити дитину розповісти, що, на його думку, сталося і чому. Звертаючи увагу постійно на почуття дитини, таким чином виховуючи емоційний інтелект.

Чи потрібен дозвіл батьків, аби психолог поговорив з дитиною?

- Покликання шкільного психолога допомагати дітям у складних ситуаціях, щоб вони були спроможні розбиратися із власними проблемами. Однак без дозволу батьків та без співпраці психолог сам мало що може. Але батьки самі частенько просять поговорити з їхньою дитиною.

Ізюмський ліцей № 1 Ізюмської міської ради

Кабінет психолога

Журова Олександра Ігорівна

практичний психолог