Майстер магії звуку

 Я люблю гуляти містом з бабусею і слухати її спогади про минуле. Одного разу, коли ми проходили повз магазин "Елма", вона стала пригадувати, що раніше тут був центральний гастроном. Біля магазину завжди було людно, часто вишиковувались черги за дефіцитними продуктами, люди поспішали з роботи чи на роботу. Але були моменти, коли багато з них раптово зупинялися і завмирали. Дійсно, не зупинитись було важко. З відкритого вікна над вивіскою гастроному лунала віртуозна музика. Відчувалось, що це грав маестро. Хоча "маестро" на той час було років десять...

  Бабуся розповіла, що того піаніста звали Антон Лубченко. Тоді його мало хто знав, але згодом він став відомим композитором. Я зацікавився долею того хлопчика, і от що дізнався. Музики Антон почав навчатися ще з трирічного віку. Бабуся, Лубченко Зоя Костянтинівна, після закінчення Харківського інженерно-будівельного інституту працювала архітектором в Москві, а після виходу на пенсію повернулася на батьківщину. Антон теж поїхав з нею, навчався спочатку в третій, потім в першій школі, і, звичайно ж, в музичній. Навчання в Ізюмській гімназія №1 стало досить знаменною віхою в біографії Антона, - саме звідси він отримав путівку в життя. Це дає нам змогу відчути приналежність до становлення майбутнього композитора.

В 1999 році Антон вступає до Харківської спеціалізованої музичної школи, створює свій перший фортепіанний концерт. В 2001 році він отримує 1 премію на юнацькому конкурсі композиторів в Санкт-Петербурзі за Сонату №1, після чого по запрошенню Спілки композиторів вступає до музичної школи при консерваторії Санкт-Петербурга. В роки навчання Антон пише 2 і 3 фортепіанний концерти, 1 і 2 симфонії, "Літургію св. Іоанна Златоуста". Це був блискучий початок музичної кар’єри 18-річного композитора. В 2002 році він був удостоєний премії М. Плєтньова на 1 Міжнародному конкурсі композиторів. Далі – роки навчання в консерваторії і робота концертмейстера балету. Антоном написано 8 симфоній, 4 опери, 5 балетів, музику до фільмів. Так, наприклад, саундтрек до фільму "Сумерки" він написав за три ночі. Антон Лубченко гастролює з концертами в багатьох країнах. В 2010 році він очолив Державний академічний театр опери і балету республіки Бурятія, який згодом став філіалом Маріїнського театру, ставши наймолодшим за всю історію художнім керівником і диригентом. В засобах масової інформації, в тому числі і в зарубіжних виданнях, друкуються схвальні відгуки про творчість молодого амбіційного композитора. Його називають "майстром магії звуку", "23-річним  діамантом". Про нього створено документальні фільми, зокрема  "Человек апреля". Можна багато ще писати про талант Антона, і, думаю, що попереду в нього ще багато не написаних творів-шедеврів. Хочеться побажати йому успіхів!

 Шкода тільки, що талант з українським прізвищем, з українським корінням, який міг би жити і творити в Україні, живе далеко звідси в іншій країні. Але, як відомо, мистецтво належить народу, незалежно від національності і країни. Адже зірки світять всім. Давайте лише не будемо забувати, що Ізюм теж був причетний до сходження зірки великого диригента і композитора Антона Лубченка. Послухайте гру справжнього маестро і це дасть вам змогу доторкнутися до прекрасного...   

Автор: Тертишний Денис учень 5-А класу